Автомобіль екстреної (швидкої) медичної допомоги (АШМД) є одним з найскладніших продуктів у медичній сфері. Він складається з трьох складових: базовий автомобіль (шасі), медичний салон та медичне обладнання. За кожною з цих складових стоять роки розробок, багато місяців випробувань та безліч сертифікацій.
В країнах Європейського Союзу та в Україні базовим документом для машин швидкої допомоги є європейський стандарт EN 1789 (в Україні – ДСТУ EN 1789:2019). Цей стандарт встановлює основні вимоги до медичного салону, мінімальної комплектації медичним обладнанням та методикам випробувань медичного салону. Зокрема, ДСТУ EN 1789:2019 визначає вимоги до:
– електрики та електричних установок;
– кількості та розташування сидінь;
– наявності та кількості електричних розеток;
– габаритних розмірів медичного салону;
– освітлення;
– швидкості нагрівання та/або охолодження медичного салону;
– кріплень для медичного обладнання.
Саме цей стандарт (п. 5.4) встановлює обов’язкову вимогу щодо динамічних випробувань медичного салону (тест 10G), які ще іноді називають креш-тестом. Їх суть полягає в тому, що кузов автомобіля швидкої медичної допомоги з обладнаним медичним салоном та медобладнанням (або його муляжами) всередині розганяють на спеціальному стенді до швидкості 30-32 км/год після чого вдаряють, імітуючи ДТП. Під час такої швидкості автомобіль має прискорення, яке дорівнює 10G (але по факту, може бути навіть більше).
Такі випробування проводять спеціальні атестовані лабораторії, такі як TUV, Dekra, PIMOT та інші (в Україні таких лабораторій немає). Якщо внаслідок удару будь-яке обладнання відірветься з місця кріплення або полички/шухляди відкриються – випробування вважається проваленим і потрібно проходити його знову. А такі випробування потрібно провести в 5 напрямках: вперед, назад, вліво, вправо, вертикально.
Типи автомобілів екстреної швидкої медичної допомоги
Відповідно до розділу 3 ДСТУ EN 1789:2019, “швидкі” діляться на 3 типи:
Тип A – призначений для транспортування пацієнтів, життю яких не загрожує безпосередня або неминуча небезпека, зумовлена хворобою або травмою. Іншими словами, це “швидка” для транспортування стабільних пацієнтів.
Тип A у свою чергу поділяється на ще 2 типи АШМД: A1 – в якому можна транспортувати одного пацієнта, і A2 – в якому можна транспортувати одного або кількох пацієнтів.
Тип B – “швидка”, яка призначена для транспортування, надання базової медичної допомоги та базового моніторингу стану пацієнта.
Тип C – автомобіль екстреної медичної допомоги, який часто ще називають “реанімобілем”. Він запроєктований таким чином, щоб забезпечити транспортування, надання розширеної медичної допомоги та розширеного моніторингу стану пацієнта.
Якщо опиратися виключно на визначення стандарту ДСТУ EN 1789:2019, зрозуміти який же АШМД потрібен замовнику майже неможливо, бо виникає багато додаткових питань. Чи можна врятувати пацієнта в “швидкій” типу А? Чи має право медичний заклад встановити в АШМД типу В апарат ШВЛ? Чи можна використовувати реанімобіль без інвертора?
Незнання стандартів та законодавства породжують багато міфів і пліток. При виборі автомобіля екстреної (швидкої) медичної допомоги кожен повинен зрозуміти ключове правило: стандарт встановлює мінімальні вимоги, але яка саме “швидка” потрібна користувачу – вирішує він сам.
Основні відмінності між типами АШМД полягають в розмірах медичного салону та мінімальній комплектації медичним обладнанням. Так, наприклад, для типу А достатньо висоти медичного салону на рівні близько 1270 мм, але для типу C – не менше ніж 1800 мм. Якщо для типу А достатньо 2 розеток 12 В, то для типу С їх повинно бути не менше 4 шт.
Чимало плутанини в розумінні вимог до автомобілів екстреної (швидкої) медичної допомоги вніс застарілий стандарт ДСТУ 7032:2009. Він був побудований на базі EN 1789:2007, але із застосуванням національних відхилів, які привнесли багато нового і, місцями, не природнього для автомобіля екстреної медичної допомоги.
Наприклад, в ДСТУ 7032:2009 вимагалися умивальник, двоє одиниць м’яких нош (тільки під різними назвами), інвертор для перетворення напруги 12 В у 230 В, приймальний пристрій для нош (замість ковшових нош). В медико-технічних вимогах на державних тендерах досі можна зустріти більшість з цих вимог, яких немає в ДСТУ EN 1789:2019.
Нижче приведено таблицю з основними вимогами та відмінностями до медичних салонів автомобіля екстреної медичної допомоги.
Таблиця 1 – Вимоги до медичного салону АШМД
| Вимога | Тип А | Тип B | Тип C |
| Додаткова акумуляторна батарея | Ні | 80 А/год (для 12 В) | 80 А/год (для 12 В) |
| Зовнішнє живлення 110 В або 230 В | Ні | Так | Так |
| Кількість розеток 12 В | 2 | 4 | 4 |
| Світлова та звукова сигналізація | Не обов’язково | Так | Так |
| Кількість сидінь та/або нош (окрім сидіння водія) | 3 (для А2 – 4) | 3 | 4 (якщо двоє нош – 5) |
| Ширина медсалону | 1300 мм | 1400 мм | 1500 мм |
| Висота медсалону | 1270 мм (350 мм для ніг і 920 мм для спини) | 1600 мм | 1800 мм |
| Система охолодження повітря в медсалоні | Не обов’язкова | Не обов’язкова | Не обов’язкова |
| Освітлення | 100 люкс | 300 люкс | 300 люкс + додаткова лампа в зоні пацієнта на 1650 люкс |
| Запас маси для медобладнання | 100 кг (для А2 – 115 кг) | 225 кг | 260 кг |
Що стосується медичного обладнання, то існує думка, що стандарт ДСТУ EN 1789:2019 зобов’язує користувачів мати в медичному салоні набір певного медичного обладнання. Насправді ж, стандарт встановлює вимоги щодо мінімальної комплектації автомобілів екстреної медичної допомоги. Більше того, якщо не передбачається, що ця “швидка” буде перетинати кордон, а перелік протирічить місцевим стандартам і вимогам, то повинні застосовуватися самі місцеві вимоги.
Таблиця 2 – Мінімальна комплектація АШМД основним медобладнанням в залежності від типу
| Медичне обладнання | Тип А | Тип B | Тип C |
| Ноші-каталка | 1 | 1 | 1 |
| Ковшові ноші | – | 1 | 1 |
| Вакуумний матрац | – | 1 | 1 |
| Крісло для переміщення пацієнта | 1 | 1 | X* |
| М’які ноші | 1 | 1 | 1 |
| Спинна дошка | – | X | X |
| Набір для переломів | – | 1 | 1 |
| Шийно-комірцевий набір | – | 1 | 1 |
| Пристрій для звільнення (витягання) | – | 1 | 1 |
| Стаціонарна киснева система | X | 1 | 1 |
| Портативний кисневий балон | 1 | 1 | 1 |
| Прилад відсмоктування (аспіратор) | – | 1 | 1 |
| Пульсоксиметр | – | 1 | 1 |
| Дефібрилятор | 1 | 1 | 1 |
| Кардіомонітор (може бути у складі іншого приладу) | – | 1 | 1 |
| Шприцевий насос | – | – | 1 |
| Апарат ШВЛ | – | – | 1 |
| Капнограф | – | – | 1 |
*Х – кількість може залежати від місцевих потреб
Також стандарт передбачає наявність багатьох недорогих медичних приладів, таких як, глюкометр, ручний прилад відсмоктування, реанімаційні мішки та багато іншого. Ця таблиця не означає, що в АШМД типу A не може бути пульсоксиметра, а в “швидкій” типу B не може бути апарату ШВЛ. Це право користувача.
В Україні діє Примірний табель оснащення структурних підрозділів системи екстреної медичної допомоги, затверджений Наказом МОЗ від 13.03.2025 № 441. Відповідно до цього наказу автомобілі екстреної (швидкої) медичної допомоги можуть комплектуватися усім обладнанням, яке є в ДСТУ EN 1789:2019, а також додатково портативним пристроєм УЗД, пристроєм для автоматичної компресії грудної клітки (автоматичний СЛР), причому як для типу B, так і для типу C. У Польщі, наприклад, в системі екстреної медичної допомоги (ЕМД) всі автомобілі швидкої допомоги комплектуються однаково максимально, незалежно від типу АШМД.
Практичні рекомендації при виборі автомобіля швидкої допомоги
Обласні центри екстреної медичної допомоги та медицини катастроф (ЦЕМД та МК), а також належні до них станції та підстанції швидкої допомоги зазвичай використовують автомобілі швидкої допомоги тільки типів В і С. Це пояснюється тим, що “швидка” виїжджає у тому числі до критичних і екстрених пацієнтів. Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 16 грудня 2020 року №1272 “Про норматив прибуття бригад екстреної (швидкої) медичної допомоги на місце події”, до критичних відносяться пацієнти в станах, що безпосередньо загрожують життю та потребують виконання реанімаційних заходів, а до екстрених – в станах, що несуть загрозу життю та здоров’ю людини і можуть призвести до різкого погіршення стану в разі несвоєчасного надання екстреної медичної допомоги.
Відповідно до Закону України “Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення”, надавачі медичних послуг отримують фінансування від держави на підставі договорів з Уповноваженим органом (Національна служба здоров’я України – НСЗУ). Кожен рік Кабінет Міністрів України видає постанову щодо реалізації програми державних гарантій медичного обслуговування населення (у 2026 році це постанова КМУ від 31 грудня 2025 року № 1808). При цьому НСЗУ для укладання договору готує вимоги, яким повинен відповідати заклад охорони здоров’я.
Відповідно до вимог до програми медичних гарантій “Екстрена медична допомога”, Центри екстреної медичної допомоги та медицини катастроф повинні використовувати АШМД типу B або C з комплектацією відповідно до ДСТУ EN 1789:2019.
Приватні служби швидкої допомоги та приватні ліцензовані перевізники пацієнтів зазвичай спираються не тільки на ДСТУ EN 1789:2019, але й на власний досвід. Вони обирають “швидкі” типу C з висококласним медичним обладнанням на зразок дефібрилятора Zoll X-series, апарата ШВЛ Hamilton-T1 або Weinmann Meduvent Standard, нош Ferno Mondial, пульсоксиметра Masimo Rad-57, портативного капнографа Emma. Чим вищий клас обладнання, тим точніше буде діагностика пацієнта і тим якісніше буде його лікування. А саме від останнього залежить репутація та успіх приватних медичних закладів.
Для потреб більшості державних та комунальних лікарень достатньо автомобіля екстреної швидкої медичної допомоги типу А1. Тому що лікарні перевозять стабільного пацієнта на коротку відстань, зазвичай від одного медзакладу до іншого (додаткове обстеження або госпіталізація) або ж від медзакладу додому або ж з дому до медзакладу. Для таких потреб достатньо невеликого автомобіля з ношами всередині та кріслом для переміщення пацієнта. Чи потрібен дефібрилятор? Так, обов’язково, хоча б автоматичний або напівавтоматичний зовнішній дефібрилятор (АЗД), щоб забезпечити проведення якісної серцево-легеневої реанімації (СЛР) у пацієнта, якщо це буде необхідно (а фібриляція може статися у будь-кого і будь-коли, тим більше у пацієнта).
Якщо ж мова йде про перинатальні центри, які займаються транспортуванням доношених та недоношених новонароджених, то відповідно до вимог НСЗУ, медичний салон повинен бути типу С. При цьому комплектація медичним обладнанням відрізняється від звичаної “С-шки”.
ЧИТАЙТЕ: ВИМОГИ ТА ВИБІР НЕОНАТАЛЬНОГО АВТОМОБІЛЯ ШВИДКОЇ ДОПОМОГИ
Окрема тема – це автомобілі швидкої медичної допомоги для військових. Одразу треба сказати, що мова не йде про “швидкі” для евакуації з лінії бойового зіткнення (ЛБЗ). Дедалі частіше для цих цілей використовуються роботизовані системи, якими дистанційно управляють оператори.
Мова йде про “швидкі”, якими проводиться евакуація до ролі 3 або 4 (відповідно до Наказу Міністерства оборони України від 03.09.2024 № 598). Зазвичай це довгі відстані, при чому по поганим дорогах. І оптимальним рішенням для цієї категорії користувачів є АШМД типу C як мінімум з чотирма одиницями медобладнання:
1) гідропневматичний приймальний пристрій (типу Airbase виробництва Hoverboard);
2) дефібрилятор-монітор з повним моніторингом (12 каналів ЕКГ, пульсоксиметрія, температура, капнографія, НІАТ, ІАТ) типу X-series виробництва Zoll;
3) надійний прилад відсмоктування (аспіратор) із захищеною ємністю для секрету типу Accuvac Lite виробництва Weinmann;
4) турбінний апарат ШВЛ зі стандартними та інтелектуальними режимами типу Hamilton-T1 виробництва Hamilton.
Який базовий автомобіль краще
Але найбільше за все питань виникає при виборі базового автомобіля (шасі), на базі якого буде робитися “швидка”. В першу чергу необхідно розвіяти кілька міфів, які заважають правильно вибрати базовий автомобіль для виробництва АШМД.
Міф перший: купувати “швидку” треба безпосередньо у завода-виробника базових автомобілів.
Заводи-виробники базових автомобілів (наприклад, Volkswagen, Mercedes-Benz, Stellantis та інші) не виготовляють автомобілі швидкої медичної допомоги. І у цих заводів неможливо замовити автомобіль екстреної швидкої медичної допомоги, який вийшов би з їх конвеєра.
Чому так? Можемо припустити, що це пов’язано з відносно невеликим ринком збуту, але при цьому дуже високими інвестиціями, відсотком кастомізації та, відповідно, ризиками. В усіх країнах світу автомобілі швидкої допомоги виготовляються окремими та незалежними виробниками.
ЧИТАЙТЕ: ЯК ВИГОТОВЛЯЄТЬСЯ АШМД
Міф другий: автомобіль екстреної швидкої медичної допомоги повинен бути побудований на базі пасажирського фургону, а не вантажного.
Насправді, навіть пасажирські версії заводи виготовляють на базі вантажного фургону. І зазвичай комплектуючі для обох версій є однаковими (можливо з іншими номерами деталі).
Однією з основних вимог замовників до базового автомобіля є м’якість підвіски. І це логічно, бо якщо для створення комфорту пацієнту достатньо приймального пристрою з амортизацією, то для медичного персоналу важливо, щоб уся машина їхала м’яко.
Цього можна досягти, якщо встановити пневматичну підвіску автомобіля. Але, по-перше, така послуга достатньо дорого коштує. А по-друге, заводи-виробники можуть позбавити гарантії автомобіль, до конструкції якого було внесено конструктивні зміни, зокрема, ходової частини.
Найбільше на жорсткість автомобіля впливає те, як налаштована підвіска. Наприклад, якщо в автомобілі передбачене високе максимальне навантаження на вісь, то більш менш нормально авто буде їхати тільки при повному завантаженні.
В Європі одними з найпопулярніших базових автомобілів для АШМД є Volkswagen Crafter та Mercedes-Benz Sprinter. В Україні одним з лідерів вибору замовників є Volkswagen Crafter. Цей автомобіль забезпечує м’якість поїздки навіть при неповному завантаженні автомобіля. Окрім того, Crafter доступний як на передньому, так і на повному приводі.
Між іншим, питання приводу, коробки перемикання передач, потужності двигуна – також є дуже важливими і впливають не тільки на комфорт пасажирів “швидкої”, але на ефективність роботи цього автомобіля.
Висновки
Отже, для того, щоб правильно вибрати автомобіль екстреної швидкої медичної допомоги, необхідно послідовно відповісти на основні питання:
1. Як буде використовуватись автомобіль: тільки для транспортування чи також надання медичної допомоги в салоні АШМД?
2. На які відстані плануються поїздки в АШМД?
3. Яке медичне обладнання потрібно буде встановити в АШМД?
4. В якій місцевості буде використовуватися автомобіль?
Цієї базової інформації буде достатньо, щоб запропонувати базові варіанти і почати підбір комплектації. Наші консультанти завжди нададуть кваліфіковану консультацію та допоможуть вибрати автомобіль екстреної швидкої медичної допомоги та медичне обладнання до нього.